Їжа в Овʼєдо: як наливають сидр і чому фабес — не звичайна квасоля
Гастрономія · Овʼєдо

Їжа в Овʼєдо: як наливають сидр і чому фабес — не звичайна квасоля

Ритуал із власними правилами, ціла вулиця, присвячена йому, сири, що визрівають у печерах, і один день на рік, коли все місто їсть те саме.

Читання 8 хв · Оновлено у 2026
🎧 На маршруті Ель-Фонтан, вулиця Гаскона й вуличні скульптури

В Астурії сидр не подають, а наливають з висоти; його не замовляють для себе одного, а ділять; і його не пʼють ковтками, а випивають одним духом. Зрозуміти цей ритуал — пів подорожі, бо він організовує все суспільне життя міста, яке до того ж дуже добре готує.

Сидр наливають з висоти, бо натуральний сидр не газований: коли він падає й ударяється об край склянки, він розбивається, насичується повітрям і розкриває свій аромат. Тут це називають «еспальмар».

Наливання з висоти, кулін і кулете

Звуковий фон вулиці Гаскона ні з чим не сплутаєш: струмінь сидру, що падає з висоти на край склянки. Це не видовище, а техніка: у натуральний астурійський сидр не додають газу, і йому треба насититися повітрям, щоб розкритися.

Практичний наслідок такий: пити його треба одразу, поки він не видихся. Тому щоразу наливають зовсім трохи — кулін — і випивають одним духом, а не ковтками.

І в склянці завжди лишають на палець — кулете, — щоб сполоснути край, з якого ти пив, перш ніж передати склянку наступному. Його виливають на підлогу або в жолобок сидрерії, звідси й той запах яблук, що зустрічає тебе на вході.

Сидр не замовляють для себе одного: його ділять. Одна пляшка, одна склянка, що переходить з рук у руки, і розмова без погляду на годинник. Пити з окремої склянки тут вважається, просто кажучи, дивним.

1Вулиця Гаскона

Вулиця Гаскона

📍 Край старого міста

Бульвар Сидру: понад дюжина сидрерій поспіль. По четвергах поза літнім сезоном тут співають старі пісні сидрерій.

2Ринок Ель-Фонтан

Ринок Ель-Фонтан

📍 Площа Ель-Фонтан

Шлунок Овʼєдо ще із середньовічних часів, у павільйоні із заліза й скла 1882-1885 років. Тут є і сири, і фабес.

🎧 З Viavoy

Пройдіть Oviedo у власному темпі

Завантажте застосунок і відкрийте Oviedo офлайн, коли захочете. Пройдіть пішохідний маршрут Ель-Фонтан, вулиця Гаскона й вуличні скульптури з місцевим гідом у навушниках.

Дізнатися більше про Viavoy →

Фабес, сири й качопо

Фабада (рагу з білої квасолі) — головна страва краю, і її секрет у фабі: це не будь-яка квасоля, а сорт із довгим, пласким і маслянистим зерном, з дуже тонкою шкіркою, захищений власним географічним зазначенням. Тому вона тане в роті, а не лишається цілою й твердою.

Сири — другий великий розділ, і за кількістю сортів на одиницю площі Астурія має одне з найбільших розмаїть у світі. Найвідоміший — Кабралес: він пече язик через свою блакитну плісняву і визріває місяцями в природних гірських печерах. Найменування за походженням зобовʼязує: якщо сир не пройшов через печеру, він не може називатися Кабралес.

Далі йдуть Гамонеу, Афуегаль-Піту і Касін, серед багатьох інших. Варто розпитати на ринку Ель-Фонтан, де продавці охоче розповідають про кожен.

Качопо — сучасна страва, що підкорила світ: два шматки телятини з шинкою й сиром усередині, обваляні в сухарях і засмажені, такого розміру, що кидає виклик будь-якому розумному апетиту. Вона не давня, але сьогодні це найвідоміша за межами краю кулінарна прикмета Астурії.

А з риби — усе з Кантабрійського моря: пішин (морський чорт), віррей (червоний берикс), орісіос (морські їжаки) у сезон. Узбережжя за пів години, і це видно в меню.

Десарме, і де поїсти

Щороку 19 жовтня Овʼєдо святкує Десарме («Роззброєння»), що нагадує про епізод 1836 року, коли загони карлістів роззброїли, поки місто, як розповідають, частувало їх їжею.

Сьогодні цю подію відзначають застіллям, і з точним меню, яке не обговорюється: нут із тріскою та шпинатом, кальос (тушковані тельбухи) і рис на молоці. Жодних варіацій. Цього дня все місто їсть те саме, а ресторани заповнені вщерть.

Це одна з найсуворіших і найулюбленіших гастрономічних традицій Іспанії. Якщо подорожуєш у ці дні, треба бронювати заздалегідь, і воно того варте.

Решту року вулиця Гаскона — це зона сидру, а околиці площі Ель-Фонтан і площі Конституції — для того, щоб поїсти за столом.

Корисна порада: у сидреріях їдять порціями й усе ділять. Замовляти окремі страви для себе — порушувати логіку місця, так само як просити власну склянку.

3Площа Ель-Фонтан

Площа Ель-Фонтан

📍 Старе місто

Суспільне серце старого міста, з аркадами й упритул до ринку. Місце для вермуту й для того, щоб поїсти за столом, за пʼять хвилин від Гаскони.

4Площа Конституції

Площа Конституції

📍 Старе місто

Громадська вітальня Овʼєдо, де щороку 19 жовтня святкують Десарме: нут із тріскою, кальос і рис на молоці, без варіацій.

Часті запитання

Чому сидр наливають з такої висоти?

Бо в натуральний астурійський сидр не додають газу. Падаючи в повітрі й ударяючись об край склянки, він розбивається, насичується повітрям і розкриває аромат: тут це називають «еспальмар». Тому пити його треба одразу, поки він не видихся, і тому щоразу наливають зовсім трохи.

Що таке кулете?

Палець сидру, який завжди лишають у склянці. Ним споліскують край, з якого ти пив, перш ніж передати склянку наступному, бо склянка спільна й переходить по колу. Його виливають на підлогу або в жолобок сидрерії, звідси й той запах яблук, що зустрічає тебе на вході.

Чи можна замовити склянку тільки для себе?

Можна, але це незвично і видає в тобі чужинця. Сидр замовляють пляшками й ділять: одна склянка переходить з рук у руки, а той, хто наливає, щоразу подає кулін. Логіка місця — розмова й спільний ритм, а не окреме споживання.

Що особливого у фабес?

Те, що це не звичайна квасоля: астурійська фаба — сорт із довгим, пласким і маслянистим зерном, з дуже тонкою шкіркою, захищений власним географічним зазначенням. Тому в добрій фабаді фаба тане в роті, а не лишається цілою й твердою, — у цьому й різниця між доброю стравою і посередньою.

Чому Кабралес такий гострий?

Бо він місяцями визріває в природних гірських печерах, де стала вологість і температура дають рости тій блакитній плісняві. Найменування за походженням вимагає витримувати його саме там: якщо сир не пройшов через печеру, він не може називатися Кабралес. В Астурії є й багато інших: Гамонеу, Афуегаль-Піту, Касін.

Що таке качопо?

Два шматки телятини з шинкою й сиром усередині, обваляні в сухарях і засмажені, такого розміру, що кидає виклик будь-якому розумному апетиту. Це не давня страва, але вона стала найвідомішою за межами краю кулінарною прикметою Астурії і є практично в кожному меню регіону.

Що таке Десарме?

Гастрономічне свято, яке Овʼєдо відзначає щороку 19 жовтня на згадку про епізод 1836 року, коли загони карлістів роззброїли, поки місто частувало їх їжею. Його відзначають, споживаючи точне меню, яке не обговорюється: нут із тріскою та шпинатом, кальос і рис на молоці.

Практична інформація

НаливанняЗ висоти, щоб насичити повітрям сидр, який не газований. Пʼють одним духом.
КулетеПалець сидру, який лишають, щоб сполоснути край перед тим, як передати склянку наступному.
ДеВулиця Гаскона, Бульвар Сидру: понад дюжина сидрерій поспіль.
ФабесДовге, пласке й маслянисте зерно з власним зазначенням. Тому вони тануть у роті.
КабралесВизріває в гірських печерах. Якщо не пройшов через печеру, так називатися не може.
19 жовтняДесарме: нут із тріскою та шпинатом, кальос і рис на молоці. Бронюй.

На карті

🎧 З Viavoy

Гуляйте містом Oviedo і слухайте у власному темпі

Завантажте Viavoy і гуляйте містом Oviedo офлайн, коли захочете.

від 2,99 €· разова оплата
City Pass · 9,99 €3 днів, усі тури: Oviedo
Дізнатися більше про Viavoy →
Застосунок Viavoy

Читати далі

Інші статті

Маршрути

Овʼєдо за один день: столиця королівства VIII століття, що вміщається в одну прогулянку

Історія

Дороманське мистецтво Овʼєдо: фрески без постатей і джерело, єдине в Європі

Культура

Ветуста й премії: як Овʼєдо від образи на роман дійшло до міста, повного скульптур