Замок Ла-Лус
Найстаріша фортеця Канарських островів, 1494 року. 1595 року відбила Дрейка. Сьогодні в ній фундація скульптора Мартіна Чиріно, який народився в цьому районі.

1883 року почали будувати порт Ла-Лус, і за двадцять років місто змінилося від і до. Звідси походить майже все: туризм, модерністські фасади і навіть мʼяч.
🎧 На маршруті Санта-Каталіна, порт і замок Ла-ЛусМайже все, що сьогодні визначає Лас-Пальмас, — відкритий характер, змішання людей, модерністські фасади Тріани, найстаріший готель Канарських островів і навіть любов до футболу, — походить від політичного рішення, ухваленого в Мадриді наприкінці XIX століття. Це історія про те, як порт заново винайшов місто.
Упродовж століть тут була лише затока Лас-Іслетас — природна якірна стоянка, де кораблі ховалися під захистом скелі. На всьому узбережжі це було єдине місце, де вони могли сховатися від вітру й моря.
Щоб її захистити, звели замок Ла-Лус, найстарішу фортецю Канарських островів: деревʼяний форт 1478 року, коли Хуан Рехон висадився, щоб почати завоювання, а над ним камʼяну вежу 1494 року.
Роботи їй вистачало. 1595 року вона відбила англійську ескадру Дрейка й Гокінса, і ця перемога, яку народ приписав Богородиці Ла-Лус, дала їй назву. Через чотири роки так не пощастило: 1599 року голландський флот Ван дер Дуса взяв місто, пограбував його й підпалив.
Деталь, яку майже ніхто не помічає: ця вежа захищала берег моря, а сьогодні стоїть далеко від нього. Саме порт, відвойовуючи землю у води, залишив старий замок усередині суходолу.
Найстаріша фортеця Канарських островів, 1494 року. 1595 року відбила Дрейка. Сьогодні в ній фундація скульптора Мартіна Чиріно, який народився в цьому районі.
Будівництво почали 1883 року й завершили 1903-го. Він перетворив місто на одну з великих вугільних станцій Атлантики.
Завантажте застосунок і відкрийте Las Palmas офлайн, коли захочете. Пройдіть пішохідний маршрут Санта-Каталіна, порт і замок Ла-Лус з місцевим гідом у навушниках.
Дізнатися більше про Viavoy →Стрибок стався завдяки двом братам із Гран-Канарії: Фернандо де Леон-і-Кастільо, міністру, і його братові Хуану, інженеру. Фернандо смикав політичні нитки в Мадриді, а Хуан спроєктував споруду, і разом вони переконали державу збудувати тут великий порт-сховище.
Роботи почалися 1883 року, виконувала їх британська компанія Swanston, і завершеними їх визнали 1903 року. Братам усе вдалося: Фернандо роками був послом Іспанії в Парижі, а Корона дала йому титул маркіза Муні за переговори з Францією про кордони Іспанської Гвінеї.
Відтоді зміни були разючими. Лас-Пальмас став однією з великих вугільних станцій Атлантики: пароплави з пів світу зупинялися тут поповнити запаси, перш ніж перетнути океан.
Разом із ними прибули британські компанії, консули, банки й лавина людей звідусіль. Любов до футболу в цьому місті привезли саме англійці з вугільних суден, як це сталося в Уельві, Більбао й Віго.
А туризм — раніше, ніж можна подумати: перші вікторіанські мандрівники, заможні люди, що приїздили перезимувати, тікаючи від холоду й кашлю. Щоб їх розмістити, 1890 року відкрили готель Санта-Каталіна — найстаріший готель Канарських островів, що й досі працює.
Другим великим бізнесом були банани. Музей Елдер сьогодні займає колишній склад британської судноплавної компанії Elder Dempster Lines, заснованої 1878 року й присутньої тут із 1884-го, яка возила канарські фрукти до Великої Британії.
Ідея належала англійському підприємцю серу Альфреду Джонсу, який із Ліверпуля керував цими судноплавними компаніями: заповнити канарськими бананами трюми суден, які й так приходили сюди по вугілля. На півночі Європи банан був майже екзотичною розкішшю.
До банана була інша незвичайна монокультура — кошеніль, комаха, що живе на опунціях і з якої добували надзвичайно дорогий червоний барвник, дуже цінований у Європі XIX століття. Коли хімічні барвники її знищили, на зміну прийшли банан і помідор.
На ці гроші звели модерністські фасади вулиці Майор у Тріані і вілли Сьюдад-Хардін, де оселилася портова буржуазія. Без порту не було б ні того, ні іншого.
І залишився парк Санта-Каталіна, який зʼявився разом із причалом у вісімдесяті роки XIX століття і досі є місцем, де місто змішується, — сьогодні з Карнавалом і WOMAD замість моряків під усіма прапорами.
Банановий склад британської судноплавної компанії Elder Dempster, який 1999 року перетворили на музей науки, де все можна торкатися. Ідеально з дітьми.
Відкритий у січні 1890 року на англійський капітал, щоб приймати європейських «зимувальників». Найстаріший готель Канарських островів, що й досі працює.
Роботи почалися 1883 року, а завершеними їх визнали 1903 року. Політично їх просував Фернандо де Леон-і-Кастільо, міністр із Гран-Канарії, його брат Хуан спроєктував їх як інженер, а виконала британська компанія Swanston. За двадцять років місто змінилося від і до.
Порт, де пароплави поповнювали запаси вугілля, перш ніж перетнути океан. Лас-Пальмас став однією з найбільших в Атлантиці, і з цими суднами прибули британські компанії, консули, банки й лавина людей звідусіль, що надала місту його космополітичний характер.
Так, і це не поодинокий випадок: те саме сталося в Уельві, Більбао й Віго — усе це портові міста з британською присутністю, повʼязаною з торгівлею XIX століття. Англійські робітники й моряки грали на причалах, і місцеві захопилися грою.
Бо море від нього відійшло. Вежа, зведена 1494 року, захищала берег затоки Лас-Іслетас, але будівництво порту й послідовні засипки відвоювали в моря стільки землі, що сьогодні вона стоїть затиснута між вулицями. Це дуже наочний приклад того, наскільки місто виросло на морі.
Незвичайна й дуже прибуткова монокультура: кошеніль — це комаха, що живе на опунціях і з якої добували надзвичайно дорогий червоний барвник, дуже цінований у Європі XIX століття. Коли хімічні барвники її знищили, на зміну прийшли банан і помідор. На ці гроші звели модерністські фасади Тріани.
Бо тут вони чудово росли, а на півночі Європи були майже екзотичною розкішшю. Ключову роль зіграв англійський підприємець сер Альфред Джонс, який із Ліверпуля керував судноплавними компаніями й вигадав заповнювати бананами трюми суден, що й так приходили сюди по вугілля. Його склад сьогодні — Музей Елдер.
Замок Ла-Лус, де сьогодні фундація скульптора Мартіна Чиріно; Музей Елдер у колишньому банановому складі, перетвореному на інтерактивний музей науки; парк Санта-Каталіна, що зʼявився разом із причалом; і готель Санта-Каталіна, відкритий 1890 року для перших англійських туристів.
Завантажте Viavoy і гуляйте містом Las Palmas офлайн, коли захочете.

Читати далі



